Гаська
Шиян
Ураїнська письменниця

Авторка роману «Hunt, doctor, Hunt!» та «За спиною»

Facebook: @halya.shyyan
Instagram: @haska_kerosina
Як і де тобі найкраще пишеться?
ГАСЬКА:
Виключно на письменницьких резиденціях. Тобто в ізоляції. Але навіть жорсткішій, ніж зараз. Коли ти сама і, іноді, тижні два ні з ким не розмовляєш. Але періоди поза тим для мене є фазами накопичення інформації, досвідів і матаріалу.
Усі мої твори вигадані і невигадані водночас
Гаська Шиян
Письменниця
Завжди хотіла бути письменницею?
ГАСЬКА:
Ні, не завжди, до 30 я особливо про це не думала. У мене був інтерес до літературного середовища, але себе пробувати в письмі не ризикувала. А потім прорвало.
Ніколи не говорю про книжку, поки не закінчу рукопис. Але це стосується усіх моїх проектів, не лише літературних. Ділюся лише тим, що вже набуло якоїсь окресленої форми
Гаська Шиян
Письменниця
Звідки беруться ідеї для написання творів?
ГАСЬКА:
Зі щоденного життя, з людей навколо, з розмов на вулиці, з холіварів в соцмережах. Постійно колекціоную історії і персонажів, а потім вони - раз і знаходять своє місце в текстах. Тож усі мої твори вигадані і невигадані водночас.
Гаська Шиян з донькою
Які книги найбільше вплинули на формування тебе як людини і як письменниці?
ГАСЬКА:
ДіБіСі П'єр «Світло згасло в Країні Див» — цей роман я перекладала, відповідно текст вивчила досконало і він точно вплинув на моє майбутнє письмо.

Античні тексти, які вивчала і аналізувала в університеті. Тоді вони часто здавалися мені марудством, але, поза сумнівом, дали багато впевненості і ідей, як мінімум, стосовно того, що сюжети всі прописали ще тоді, тому треба працювати з контекстом і антуражем, стилістикою і живістю мови. А також, що табу в літературі не існує — коли зараз хтось каже, що автор переступив межу — мені смішно.

Дитячі книжки, типу «Пеппі Довгапанчоха», які підтверджують, що про важливі та складні речі можна писати захопливо і просто.

Сучасна європейська література, типу Ерленда Лу, в якій часто пишеться про просту людину.
Складно бути успішною письменницею в Україні?
ГАСЬКА:
Не думаю, що набагато складніше, ніж в іншій країні. Обрати письменництво, як єдину свою професійну діяльність завжди було дуже сміливим рішенням, яке далеко не усім приносило бажані плоди, популярність чи, тим більше, пристойні доходи.

Я досі не наважилася на такі ризики. І не впевнена, що колись наважусь. Зараз я б не змогла собі забезпечити письменництвом бажаний рівень доходів. Крім того, власне для письменництва мені потрібно занурювати в зовсім різні, не дотичні до літературних бульбашки і середовища — простіше і органічніше це робити, коли це частина твоєї діяльності.
Гаська Шиян отримала літературну премію ЄС за книгу «За спиною»
Перше, що зробиш щойно закінчиться карантин?
ГАСЬКА:
Буду шукати розумні способи повернути відчуття безпечності і легкості соціальних контактів та подорожей.

Особливість цієї ситуації, що йдеться не про підписання мирової угоди, введення безвізу чи зняття сухого закону. У цьому випадку загроза невидима і порятунок від неї зовсім не у тих речах, яких інстинктивно хочеться (обійми чи підпілля). Тому, коли знімуть карантинні обмеження важко буде повірити, що вірус зник. Мене точно на цю тему буде ще якийсь час параноїти.
Карантин — хороша нагода надолужити непрочитане. Що зараз читаєш?
ГАСЬКА:
На жаль, не зовсім так, бо додався хоум-скулінг, тому читаю приблизно у звичному ритмі. За останній місяць мала позавершувати редагування деяких текстів, плюс всякі інші проекти постійно вимагали уваги.

Сподіваюсь, більше часу на читання буде, традиційно, влітку. Але дитячого читаю більше, зараз от «Нескінченну історію». Якісна дитяча література для мене, як guilty pleasure, дуже люблю відкривати її з дорослого ракурсу і письменницького.
Чому вирішила долучитися до марафону?
ГАСЬКА:
Більшість людей намагається уникати важких тем і контекстів, я не виняток. Завжди є спокуса сховатися «в доміку». Але для мене було важливо долучитися, бо з питаннями, які стосуються здоров'я і медицини стикаємося ми усі.

Хочеться, щоб для якісного і надійного лікування складних хвороб не доводилося шукати можливості лікування за кордоном. Тим більше зараз поїздки неможливі, а люди продовжують хворіти, тоді, як більшість сил медичної системи спрямовано на боротьбу з COVID-19. Також хочеться, щоб праця лікарів адекватно винагороджувалась і в системі охорони здоров'я повністю зникла дрібна і крупна корупція.

Я рада підтримувати людей, які роблять для того реальні справи, хоч мені й завжди трохи незручно, що я особисто не така діяльна.
Книги, які радить Гаська Шиян
«1984»
Джордж Орвелл
«Чим дивнішими і несподіванішими стають часи, тим щораз актуальнішою стає ця книжка. Ну і жанр антиутопій — один з моїх улюблених, а простота і гострота Орвеллового письма одразу беруть в полон» — Гаська Шиян
«Моя бабуся прочить її вибачити»
Фредерік Бакман
«Можливо це свідчить про мою інфантильність, але саме такі книжки щиро мене зворушують і залишають дуже приємний післясмак. Значну частину прочитала шестирічній доньці вголос - постійно хотілось покликати «слухай-слухай!».
До кінця не розумію, чому і коли автор вирішив перенести свій твір у категорію дорослих. (Читали паралельно «Чарлі і скляний ліфт» - то там дорослого контексту більше, як на мене). Але що може бути краще, ніж дитяча книжка про сучасність і проблеми тих, хто виріс у трохи не-лайно і трохи лайно» — Гаська Шиян
«Європеана. Коротка історія двадцятого століття»
Патрік Оурдженік
«Дуже іронічно про страшні злочини проти людства у ХХ столітті. В першу чергу тому, що злочини ці чинить завжди людина проти людини, хоч і під дахом режиму. Ідеології, релігії, споживацтво, наукові теорії - усе тут ставиться під сумнів через приклади окремих дій і вчинків, які руйнують усю надбудову, сегментуючи її на емоційні людські відрухи.

Метод повторів робить наратив трохи схожим чи то на біблейську стилістику, чи то на дитячий віршик» — Гаська Шиян
«Жінка в Берліні»
Анонім
«Книжка про олюднення ворога. Часто вона шокує зовсім не тим, чим здавалося би мала шокувати в першу чергу. Якби це не були щоденники німкені, яка пережила закінчення Другої Світової в Берліні, то я б точно запідозрила авторку в пом'якшенні, згладженні, бажанні додати гуманізму в дні, які уявляються чорними і безпросвітними. Але коли людина наближається до людини, то жінки фашистів виявляється люблять бузок, а радянські солдати навіть намагаються бути галантними у пошуках тілесного тепла» — Гаська Шиян
«Конрад або дитина з бляшанки»
Крістін Нестлінґер
«Книжка написана у 1970-их роках ровесницею моєї бабусі, але попри це актуальність і навіть трендовість піднятих у ній проблем зашкалює.
Пані Бартолотті — #жіночкапід40, яку всі довкола вважають дивачкою (вона позбулась чоловіка, ексцентрично одягається та фарбується, курить, як-будь харчується). І ось їй раптово доводиться зіткнутися з викликами материнства. Вона особливо не планувала, але ж у нападах шопоголізму за каталогом іноді забуває, що саме замовила за акційною ціною, тож думає, що дитина в доставленій бляшанці належить саме їй. Тим більше в документах саме так зазначено. Її друг — занудний аптекар, з яким вона ходить гуляти двічі на тиждень, бо частіше не витримує його марудства, прагне усіляко брати участь у цьому несподіваному проекті у ролі батька. Він навіть непогано знаходить спільну мову з хлопчиком, але от головну героїню страшенно бісить своїми повчаннями в стилі #плохаямать. Чого кожного з них навчить ця ситуація?
Книжка написана для дітей дуже іронічно і проникливо розглядає геть недитячі питання» — Гаська Шиян
Нас підтримують: