Інтерв'ю із засновницею ДонорUA
Іриною Славінською в рамках
проєкту #таксідлядонора
#мояісторіядонора
Головна наша проблема в тому, що ми віримо в чудеса. Не в себе, не в свою працю, не в системні зміни. Ні, ми чекаємо, поки хтось чудом щось зробить. На жаль, так не буває
Ірино, розкажіть про себе. Чим займаєтесь по життю?
Вважаю, що розвиток себе і, як наслідок, всього, чим займаюсь — основне моє занняття. Обожнюю читати, концерти, театр. Особлива любов до артхаусного кіно. Люблю подорожувати. Люблю проводити час у стартаперській тусовці. Це завжди вихід за межі.

У мене є сім'я, восьмимісячний син. До речі, з вагітністю відкрила для себе йогу. Чомусь до вагітності мала 100% впевненність, що йога — це не моє. А от коли спробувала, все виявилось інакше.

Займаюсь також просвітництвом донорства, читаю лекції, вебінари. За останні років 5 спробувала себе в менторстві. Не лише донорством єдиним ;) Хоча, донорство — величезний шмат мого життя. З 2018 року працюю в Центрі громадського здоров'я МОЗ України і вже на державному рівні розвиваю систему крові.
Ірина Славінська з сім'єю
Пам'ятаєте свою першу кроводачу? Як і за яких обставин це сталося?
Пам'ятаю. В 2011-2012 я вже була в Асоціації Молодих Донорів і в нас були реципієнти. Якось колега не могла знайти достатню кількість донорів для нашого реципієнта і запропонувала мені.

Мені запропонували вже в останню чергу, бо знають, що я страшенно боюсь крові. От прям непритомнію, коли її бачу. Але подумала: або знепритомніти, або врятувати життя. Поставила себе перед таким вибором. І вибрала життя.

Мене тоді в Охматдиті зустрічав тато маленького хлопчика, який там лікувався. Я не встигла дома поснідати, тому забігла в кафе, що поряд, взяла чаю і влітаю в Охматдит, а тато на порозі каже: «Хіба ваша вага 50 кг?». Обурливо глянула на нього, бо важила майже 53. 3 кг, знаєте — це багато! :-)

Кажу йому, щоб не переживав і що моя кров дуже цілюща. Я не знала точно, чи вона прям така цілюща, але я вірила, що можу врятувати життя.
Допоки в мене є Я, я точно знаю, що можу зробити себе щасливою
Як і коли почалась історія ДонорUA?
Це дуже цікаво. Вмощуйтесь зручніше:-)

2014 рік. Запізнююсь на хакатон. Залітаю в ліфт, а там хлопець їде на мій поверх. І я вчепилась до нього з питаннями.

Виявилось, що він сам брав участь у хакатоні зі своїм соціальним проєктом і зовсім не мав бажання зі мною продовжувати розмову. Та вийшло так, що я дуже бажала. З того часу Олександр Краковецький — співзасновник та CTO ДонорUA.

Ідея в мене з'явилась раніше, оскільки занурившись в питання донорства, мені стало зрозуміло, що потрібно створювати системне рішення задля порятунку пацієнтів.
Чому донорство в Україні все ще недостатньо популярне?
Це комплексне питання, на яке не може бути простої відповіді.

Якщо в країні економіка, медицина, культура ведення бізнесу, державна служба перебувають в занепаді, а процвітає лише популістична політика, то як вважаєте, чому донорство в Україні непопулярне?

Одна з відповідей, що спадає на думку — скоріше за все, ми віримо в чудеса. Не в себе, не в свою працю, не в системні зміни. Ні, ми чекаємо, поки хтось чудом щось зробить. На жаль, так не буває.

Побудова культури донорства — це довгий процес, що передбачає залученість держави, спеціалістів різних сфер, починаючи від медиків і закінчуючи громадськими діячами, ЗМІ, бізнесу, громадських та благодійних організацій, людей. У нас же найбільше зацікавленим в донорстві є лише сам пацієнт. Не тому що це дуже цікаво, а тому що він хоче жити.
Ірина Славінська з маленьким реципієнтом
Чи спостерігається тенденція до збільшення кількості свідомих донорів в Україні?
З появою ДонорUA дуже чітко видно, що кількість донорів-волонтерів значно зросла. В 2015 ми стартували з 1500 донорів в системі, а на сьогодні вже близько 35 000 донорів зареєстровано на ДонорUA. Ця сатистика свідчить, що тенденція до збільшення однозначно є.
Бути донором — це думати про завтра, а не про вчора
Як команда ДонорUA планує продовжувати культивувати свідоме донорство?
Все те, що ми робили раніше, робимо сьогодні і будемо продовжувати робити завтра — це популяризація безоплатного добровільного донорства крові.

Хочемо проводити ще більше івентів, які вже мають успіх, такі як Red Brunch / День Донора у співпраці з проєктом «Я, Ніна» та Фундацією #ВАРТОЖИТИ.

Хочемо достукатись до школярів і студентів за допомогою різних заходів, конкурсів, лекцій, ігор та ін. Працюємо над залученням бізнесу та фондів. Сподіваємось, співпраця з державою буде продовжуватись і матиме успіх.

Будемо і надалі залучати ЗМІ, лідерів думок, соцмережі, публікувати статті, організовувати тематичні виступи.

Ми хочемо, щоб про донорство крові та її компонентів знали всі. А у пацієнтів завжди були в достатній кількості компоненти крові найвищої якості.
Можете поділитись історією, яка вразила і зворушила найбільше за ваш час роботи в ДонорUA?
Відвідуючи лікарні, знайомлячись із пацієнтами і пояснюючи їм чим я займаюсь і як можу допомогти, я зустріла бабусю, яка з онуком приїхала до національного закладу із західної України. Ця бабуся в мене дотепер перед очима.

Уявіть собі ситуацію, коли бабуся дізнається діагноз онука — остання стадія раку, отримує перелік ліків, які потрібно купити і кількість донорів, яких потрібно знайти.

Розпачу і болі місця тут немає. Треба діяти, шукати гроші на ліки і шукати донорів, адже крові якщо немає — її не купиш, ніде.

Що робить бабуся? Вона йде на вулицю до зупинки автобуса, стає на коліна і молить всіх водіїв та перехожих здати кров.

В Україні, в 21 столітті, бабуся на колінах просить перехожих здати кров!! Це держава? Це медицина? Безвихідь кам'яного віку.
Що робить вас щасливою?
Тут можна довго придумувати і розписувати, та направду, допоки в мене є я, я точно знаю, що можу зробити себе щасливою.
Бути щасливою — це вибір.
Не всі це розуміють.
Допомогти може кожен!
Проєкт #таксідлядонора дає можливість донору замовити собі безкоштовне таксі в Центр Крові у своєму місті і назад додому у 26 містах по всій Україні.

Фундація #ВАРТОЖИТИ разом з ДонорUA самостійно оплачує таксі донорів в 13 містах України за добровільні пожертвування від благодійників.
Кров — це повітря!
Подаруйте комусь ще одну посмішку, ще одні обійми, ще один вечір в колі сім'ї. Ще одне побачення. Ще один світанок.
120 грн
Оплатять поїздку одного донора в центр крові.
240 грн
Покриють вартість двох поїздок одного донора в Центр Крові і назад.
5-10-20 грн
Маленької допомоги не буває.
Будь-яка сума важлива.
  • Київ
  • Львів
  • Запоріжжя
  • Дніпро
  • Полтава
  • Одеса
  • Харків
  • Суми
  • Івано-Франківськ
  • Кривий Ріг
  • Вінниця
  • Чернігів
  • Миколаїв
  • Ужгород
  • Житомир
  • Хмельницький
  • Чернівці
  • Тернопіль
  • Маріуполь
  • Рівне
  • Біла Церква
  • Херсон
  • Кропивницький
  • Луцьк
  • Кам'янське
  • Черкаси
#таксідлядонора доступне в 26 містах України:
Завдяки колаборації з онлайн-сервісом Uklon та національною мережею автозаправних комплексів WOG послуга працює в 13 містах України. Для цього онлайн-сервіс Uklon надав 20 000 промокодів на безкоштовні поїздки для донорів.

Для того, щоб закрити потребу донорської крові та її компонентів ще у 13 містах України, а це: Житомир, Хмельницький, Чернівці, Тернопіль, Маріуполь, Рівне, Ужгород, Біла Церква, Херсон, Кропивницький, Луцьк, Кам'янське, Черкаси ми збираємо кошти на таксі для донорів.

Наша мета — 2 000 000 грн.

Допомогти може кожен бажаючий, незалежно від місця проживання, натиснувши кнопку ДОПОМОГТИ або ОПЛАТИТИ ТАКСІ ДЛЯ ДОНОРА.
Проєкт #таксідлядонора реалізується завдяки спільним зусиллям