Наталія
Гуменюк
Діагноз: аденокарцинома ендометрію матки

Facebook: Наталія Гуменюк
Наталю, розкажіть про себе. Чим займаєтесь в житті?
Усім привіт! Мене звати Наталія. Я працюю у сфері внутрішніх комунікацій, на даний момент — в одному з українських банків. Відповідаю за те, щоб співробітники вчасно та якісно отримували інформацію про всі важливі корпоративні події, досягнення та успіхи окремих команд та банку загалом. Захоплююся музикою, нещодавно відкрила для себе традиційні духовні практики та щоденний спорт, люблю довгі прогулянки улюбленими містами в різних країнах.
Як і коли ви дізнались про свій діагноз?
Зараз я у ремісії. Про рак дізналася у 2017 році. У мене сталася раптова кровотеча, з якою мене шпиталізували. За два тижні мені зателефонував лікар, що робив діагностичну операцію, я гостювала у батьків у іншому місті. Це був понеділок після Великодня. Коли я почула голос лікаря, я відразу зрозуміла, що просто так у вихідний день пацієнтам не телефонують. Він сказав, що мені треба прийти до нього, бо є результати гістології. Я все зрозуміла, запитала: «Рак?». Він промовчав. Я запитала: «Шанси жити є?». Лікар сказав: «Ти що, дурна? Звичайно є, приїзди!»
Фотосесія для промокампанії всеукраїнського
кол-центру #ВАРТОЖИТИ для онкопацієнтів та їхніх близьких
Можете пригадати свої емоції, коли дізнались, що у вас рак?
Я була шокована, ця інформація мене застала наодинці, на вулиці, коли я йшла у гості до своїх друзів. Прийшла, все розповіла, зібралася трохи, вони мене переконали, що варто дочекатися конкретики і деталей. А потім мені треба було повертатися додому... до батьків.
Чи важко було повідомити рідним і близьким? Якою була реакція?
Тато був рік як після важкого інфаркту, йому я розповіла йому усе аж через рік після того як дізналася, перед операцією. Спочатку набралася сил і розповіла усе мамі. Сказати батькам — це було найважче, але вірне рішення, адже не можна мовчати і позбавляти себе підтримки найрідніших. Я взяла квиток на потяг, поїхала до Києва, пішла до лікаря. Мені сказали діагноз. І також наголосити, що треба зробити біопсію і гістологію ще раз, адже мій діагноз у жінок у віці 33-х років зустрічається вкрай рідко. Протягом року після цього у мене було 6 загальних наркозів і 6 діагностичних операцій, які щоразу давали різні результати. У кінцевому випадку діагноз було підтверджено.
Наталія Гуменюк з друзями
Я не приховувала свою хворобу від оточення і це допомогло мені — люди давали поради, перевірені контакти хороших лікарів. Так, власне, я знайшла свого лікаря, який і зараз мене супроводжує.
Наталія Гуменюк
Онкопацієнтка
Як змінилося ваше життя відтоді, як в нього втрутився рак? Чи вплинуло це на Ваш світогляд?
Дійсно, життя ділиться на «до» і «після» діагнозу. Одразу, як через збільшуване скло, видно, що варте хвилювань в житті, а що — ні. Хто і що важливі у житті — а хто ні! Усі почуття ширші, усі емоції більші. З'являється турбота про себе і любов до себе та до життя. Натомість, підтримка приходила від зовсім незнайомих і «далеких» людей. Тому ще раз раджу — не мовчіть про діагноз!
«Більшість моїх друзів пройшли цей шлях зі мною, але були й такі, які не змогли — злякалися, припинили спілкування — як підсумок, усе на краще!».
Про що ви мрієте, Наталіє? Без чого не уявляєте свого життя?
Мрію про те, що колись стану мамою (хоча фізіологічно народити після операції я не зможу, але ж вже є народжені дітки, яким потрібна мама), про надійну, люблячу людину поруч. Мрію про подорожі і нові країни, нові знайомства, власний блог на тему жаги до життя попри всі перешкоди.

Мене робить щасливою моє оточення, мої рідні, моя домашня улюблениця, прогулянки на природі, моя робота, нові знайомства, подорожі, ранкова кава, цікава книга, обійми, поцілунки, допомога тим, хто її потребує, любов до себе та до життя.


Не здаватися. Якщо є якісь сумніви щодо лікування — поспілкуватися ще з іншими спеціалістами. Не займатись самолікуванням. Вірити у свою перемогу над хворобою.
Наталія Гуменюк
Онкопацієнтка
Чи потрібен українцям кол-центр для онкопацієнтів?
Дуже потрібен. І жителі великих мегаполісів, і мешканці маленьких містечок за допомогою такого центру зможуть більш оперативно почати лікування, отримати психологічну допомогу, знайти відповіді на складні виклики цієї хвороби.

Послуга надання безкоштовного авто до державного медичного закладу і назад додому, яка надається у кол-центрі, дуже важлива, особливо для тих хворих, які знаходяться в періоді активного лікування. Особливо це важливо в теперішній час, коли боротьба з онкологічними захворюванням ускладнюється викликами COVID-19.
Кол-центр для онкопацієнтів
та їхніх близьких
Як це працює?
Кол-центр #ВАРТОЖИТИ — це три окремі лінії допомоги для онкопацієнтів та їхніх близьких
1
Гаряча лінія допомоги
Експерти допоможуть отримати відповіді на будь-які запитання, пов'язані з онко. За принципом «рівний — рівному» на цій лінії працюватимуть онкопацієнти з ГО «Афіна. Жінки проти раку», які мають трирічний досвід надання фахової допомоги онлайн.

* * * Команда експертів пройшла навчання і готова приступити до роботи щойно з'явиться фінансування на запуск цієї лінії
2
Психологічна допомога
Професійні онкопсихологи нададуть онкопацієнтам та їхнім близьким необхідну фахову консультацію. З-поміж 54 слухачів курсу онкопсихології від Українська Асоціація Онкопсихологів буде відібрано найкращих фахівців, які працюватимуть на лінії психологічної допомоги.

* * * Команда експертів проходить навчання і готова приступити до роботи в червні 2021 року
3
Таксі для онкопацієнтів
Наші партнери онлайн-сервіс Uklon і мережа АЗК WOG надали
10 000 безкоштовних поїздок для онкопацієнтів, щоб у 19-ти містах України онкопацієнти могли замовити безкоштовне таксі до державного медичного закладу та назад додому.