В Україні вже понад 2 місяці триває війна, і ми певною мірою пропускаємо через себе великі об'єми інформації, новин, прогнозів, які зі всіх сторін потрапляють у поле нашої уваги. Хтось навчився обмежувати час перегляду новин, хтось вибрав для себе прийнятні «інформаційні фільтри», а когось ці інфопотоки можуть повністю поглинати. Це суттєво впливає на фізичний та психологічний стан людини, що, в свою чергу, може знижувати якість життя.
Для мене зараз дуже важлива інформаційна гігієна та вибудувана мною модель сприйняття інформації. Вона виглядає наступним чином:
1. При читанні/перегляді будь-якої інформації я вчуся розділяти факти, інтерпретації та емоції. Я розумію, що просто факти — це дуже сухо, тому їх часто розбавляють емоціями. А емоції, в свою чергу, породжують інтерпретації. Тоді читач більш емоційно реагує на прочитане. Дякую Тарі Конрад, розділення цих трьох частин — чудовий навик.
2. Інформація в стилі «правий лише я», або «лише моя думка вірна, а все решта — повна дурня». Кожен має право писати/говорити те, що думає та те, що вважає за правильне (ПРАВИЛЬНЕ для нього самого). Всі люди різні, і ми маємо різні погляди та сприймаємо будь-яку інформацію по-різному. Тому усвідомлення нашої різності дає можливість не сперечатися, не сваритися, не витрачати енергію на вияснення, хто правий, а знайти СВОЄ, і продовжувати цього притримуватись, чи йти поруч. Я це проживаю так: вдячна вам за ваші зусилля в пошуках «істини», але це — ваша потреба, а я маю повне право не погоджуватись з вами, вибрати те, що близьке мені, чи мати повністю іншу думку.