Євген Клопотенко
Один із найвпізнаваніших кулінарних експертів України, співзасновник ресторану «100 років тому вперед», автор проєкту «Нове шкільне харчування», а також популярного в Україні кулінарного сайту klopotenko.com.

Facebook: @evgeniy.klopotenko
Instagram: @klopotenko
Євгене, коли до вас прийшло усвідомлення, що саме створення гастрономічної культури в Україні є Вашим покликанням?
Євген:
Думаю, це усвідомлення таїлося в мені дуже довгий час. Але вирвалося на поверхню лише після перемоги у телевізійному шоу, коли я озвучив на всю країну свою мету — покращити культуру харчування в Україні. Історично ми маємо надзвичайно багату кухню, зі своїми традиціями, яка не має аналогів у світі. Можете собі уявити як мені болить від того, що ми забули про це, і більшість українців навіть не здогадується про те, наскільки ми насправді круті. Але зараз я роблю все для того, аби змінити ситуацію, ми маємо менше заглядуватись за обрій і більше придивлятись до свого. Вірю, що нам це вдасться і ми відродимо українські гастрономічні традиції та зробимо їх бажаними у всьому світі.
Євген Клопотенко
за улюбленою справою — приготуванням їжі
Як з'явилася ідея проєкту зі зміни шкільного харчування «Cult Food»?
Євген:
У той час, коли я ще навчався у школі я просто не міг їсти у їдальнях. Запах риби та котлет, який пронизував усе приміщення шкільної їдальні й досі може викликати у мене не дуже приємний рефлекс. Думаю, як і в переважної більшості з нас. Згадайте запах у вашій школі, коли ви ще були маленькі. Згадали? Так от, з того часу нічогісінько не змінилося. Те, що їли ви, ваші батьки, а може й батьки ваших батьків тепер їдять наші діти. Час йде, суспільство розвивається, а шкільні їдальні — ні. Так я подумав і вирішив покласти цьому край, створивши проєкт Cult Food Нове шкільне харчування. Я не хочу жити за кордоном. Я хочу лишитись в Україні, але мені не подобається те, що тут відбувається. Я ніяк не можу змиритися з тим, що на заправці досі продають салат «Олів'є». Мені важко це сприймати. Отже, постає питання — як я можу вплинути? Дорослі однозначно будуть говорити «Женя, що поганого в олів'є? Що ти хочеш змінити?». Я зрозумів, що там шансів на зміни немає. Тому, потрібно почати з дітей. Та й взагалі, я не змінюю нікого, а лише показую інший світ і розмаїття їжі, адже харчуватись і готувати можна зовсім по-іншому. Однак, радянський союз ще не закінчився. Потрібно перебудовуватись і саме для цього я й роблю проєкт.
Я не змінюю нікого, а лише показую інший світ і розмаїття їжі, адже харчуватись і готувати можна зовсім по-іншому
Євген Клопотенко
Кулінарний експерт
Наскільки в Україні важко боротися з бюрократичними моментами, коли задумав щось не складніше, ніж столовський борщ? Скільки часу пройшло від ідеї до втілення «Cult Food»?
Євген:
Приблизно два роки ми разом із командою «Cult Food» працювали над збірником до того, як він офіційно побачив світ. Бюрократія та відповідність усім необхідним нормам — це взагалі окрема історія, але нам вдалося все зробити правильно. Річ у тому, що страви мають не лише відповідати нормам, але й подобатись дітям. Бо інакше, якими б корисними та поживними не були б нові страви, діти просто не будуть їх їсти. Тому багато часу пішло не тест страв, який ми проводили у декількох школах. Діти куштували, казали що їм подобається, а що ні. Ми фіксували зворотний зв'язок, і йшли допрацьовувати страви. Тому на виході ми отримали список зі страв, які відповідають усім необхідним нормам, смакам школярів та бюджету шкіл. Окремо зазначу, що бюджет страв практично не змінився. Уявляєте, можна зробити круті страви практично з тим самим бюджетом.
Євген Клопотенко
реформує шкільне харчування в рамках проєкту «Cult Food»
Хто допомагав вам створювати книгу? Як і де вам найкраще пишеться? Маєте якісь свої звички чи забобони пов'язані з творчим процесом?
Євген:
Моя книга «Зваблення Їжею» є продовженням мене. Я постійно створюю нові рецепти разом з моєю командою редакторів. Ми аналізуємо що їдять українці прямо зараз, та що будуть їсти у недалекому майбутньому, додаємо до цього наш колорит та створюємо нові страви. До книги увійшли одні з найкращих рецептів, які здатні буквально звабити читача, та спонукають до втілення їх у життя. Від цього і така назва. Гарантую, читаючи мою книгу ви не втримаєтесь та почнете готувати, це перевірено.

Творчість — доволі інтимний процес, тому для того аби почати писати — мені потрібна тиша та відчуття ізольованості від світу. Це головні мої вимоги. Ідеально, коли я знаходжусь один у приміщенні, та вмикаю спокійну музику даючи волю своїм думкам. Проте іноді можна написати щось неймовірне навіть сидячи в авто на паркінгу, коли розумієш, що натхнення прийшло та не можна втрачати ні однієї миті, тому ти сидиш і пишеш прямо в телефоні, буває і так.
Вважаю «Енеїду» Котляревського мало не абеткою української кухні
Євген Клопотенко
Кулінарний експерт
Про що буде Ваша наступна книга?
Євген:
Вона буде про їжу (посміхається). Вже зараз я пишу продовження моєї першої книги «Зваблення Їжею». Вона буде схожа, але більш тематична та не менш крута. Не можу зараз розкривати усі карти, згодом ви дізнаєтесь про неї.
Чи можете назвати книги, які найбільше вплинули на формування Вас як людини?
Євген:
Так, звичайно. Я часто кажу про те, що вважаю «Енеїду» Котляревського мало не абеткою української кухні. У цьому видатному творі згадується велика кількість історично українських страв, які я відроджую зокрема у нашому ресторані «100 років тому вперед». Другою книгою яка безпосередньо вплинула на моє життя я можу назвати «Парфуми» Патріка Зюскінда. Більшість людей знає цю книгу через її екранізацію у фільмі «Парфумер: Історія одного вбивці». Ця книга вчить експериментам та може впливати на життя.
Коли мені сумно, я просто зачиняюсь вдома, йду на кухню та починаю готувати. В ці моменти мене цілковито охоплює відчуття спокою та внутрішнього щастя
Євген Клопотенко
Кулінарний експерт
Над якими проєктами зараз працюєте?
Євген:
Почну з того, що в мене є чудова команда, без якої б нічого не було. Бо я постійно генерую купу ідеї для нових напрямків бізнесу, але потрібна крута команда, яка б допомогла все це втілювати в життя. Я працюю над сайтом klopotenko.com, який б'є рекорди українського сегмента кулінарних рецептів. Нещодавно ми досягли позначки в 1 мільйон відвідувачів на місяць. Думаю, це неймовірний показник того, що українці люблять та хочуть готувати по новому. Я є співвласником ресторану «100 років тому вперед», у якому ми знищуємо стереотипи про їжу, та закохуємо гостей в українську кухню.

Я розвиваю соціальні мережі, Facebook та Instagram, веду канал на YouTube. Нещодавно ми створили пабліки у месенджерах Viber та Telegram. Зокрема, саме у Viber можна оперативно дізнаватись про стан речей щодо запровадження Нового Шкільного Харчування. Паралельно йде робота над створенням нової книги, про яку вже згадував. Також, я активно працюю над поширенням української кухні у світі. До речі ми відзняли чудовий серіал «Борщ. Секретний інгредієнт», який можна вважати частинкою цього напряму. Якщо ще не бачили, обов'язково подивіться на YouTube, в ньому ми розкрили не тільки варіативність рецептів борщу, а й самобутність самих українців, які живуть у різних куточках країни. Напевно, це основні напрямки які ми наразі розвиваємо, якщо не враховувати телепроекти. Але усі без виключення проєкти мають одну єдину кінцеву мету — покращити культуру харчування українців.
Євген Клопотенко
Останні приготування перед відкриттям ресторану «100 років тому вперед»
Що робить Вас щасливим?
Євген:
Можливо, це прозвучить дещо банально, але це правда — я обожнюю готувати та відчуваю себе щасливим в процесі приготування страв. Коли мені сумно, я просто зачиняюсь вдома, йду на кухню та починаю готувати. В ці моменти мене цілковито охоплює відчуття спокою та внутрішнього щастя.
Перше, що зробите, коли закінчиться карантин?
Євген:
Хотів би сказати, що піду обнімати людей, але навряд чи це можна буде робити одразу після зняття карантину. Тому з цим доведеться ще почекати, а от що точно можна буде зробити — це прогулятися містом. Просто йти та наповнюватися енергією міста, що знову зажило життям. Це те, що дуже хочеться зробити.
Євген Клопотенко
зваблює їжею
Карантин — хороша нагода надолужити непрочитане. Що зараз читаєте самі і що порадите нашим читачам?
Євген:
До речі, прямо зараз я перечитую «Енеїду» Котляревського. Я доволі часто це роблю, тому раджу це зробити і вам. Адже всі її читали бувши школярами, але це не зовсім те. В школі ви навряд чи сприймали цей твір так, як він цього заслуговує. Крім того, він наповнює позитивною енергією, якої зараз не вистачає. Тому дуже рекомендую саме її.
Чому вирішили долучитися до марафону?
Євген:
Все просто. Я впевнений, що що ми маємо допомагати один одному. Тим більше — дітям, адже вони лише у самому початку свого шляху. Тому охоче долучився до ініціативи Яніни.
Книги, які радить Євген Клопотенко
«Небезпечні зв'язки. Манон Леско»
Антуан Франсуа (абат) Прево, Пьєр Шодерло де Лакло
Ці романи витримали іспит часом і вже понад 200 років викликають зацікавлення читачів у всьому світі.
«Гастрофізика»
Чарльз Спенс
Задоволення від їжі, враження від страви або напою формується не в роті, а в голові, стверджують сучасні вчені. Нашим харчовою поведінкою керують всі органи чуття відразу. Крім смаку, запаху і текстури страви або напою, на нас впливають фонові звуки і музика, яка грає в ресторані чи вдома, погода за вікном, форма і колір посуду, вага столових приладів, компанія, яка хотіла за столом ...
«Вершник без голови»
Майн Рід
Майн Рід змальовує досить правдиву картину життя Техасу 50-х років. Характери дійових осіб значною мірою змальовані через діалог, досить багаті у романі Майн Ріда. Драматичний сюжет «Вершника без голови» дає чимало нагод для гострих діалогів, що пожвавлюють оповідь.
«Висока кухня Денні Мейера»
Денні Мейер
Мейер — відомий ресторатор, успішний бізнесмен, керівник найбільшої мережі ресторанів у США. «Привітність — ось основний рецепт успіху моїх ресторанів і мого бізнесу», — говорить сам Денні Мейер.
«Парфуми»
Патрік Зюскінд
Завдяки своїй багатогранності роман подобається читачеві: хтось захоплюється сюжетом, когось приваблює філософське підґрунтя. ї кожен самостійно шукає відповідь на питання — хто ж він, цей незвичайний Жан-Батіст-Гренуй? Геніальний злочинець, талановитий злий геній, або просто нещасна людина? Чи варто домагатися дивовижними та жахливими способами любові та шани людей, якщо ти їх ненавидиш? Адже тоді, досягнувши мети, не маєш жодного задоволення...
«Енеїда»
Іван Котляревський
Поема розповідає про епічну подорож звитяжного козацького гурту на чолі з Енеєм із Трої до Латинського краю. Видання супроводжено новочасними культурологічними та історичними розвідками й коментарями. Розповідь, підтверджена дотепер маловідомими автентичними ілюстраціями, рясніє перлинами народно-поетичної творчості.
Нас підтримують: