Неозброєним офіційною статистикою оком, можна помітити, що чимала кількість людей навколо нас переживають ментальну втому та вигорання. 
Зазвичай, найбільш вразливими до таких станів є ті, чия зайнятість знаходиться у переліку т.з. «допомагаючих професій» а також професій типу «людина-людина». 
Та зараз, перебуваючи в умовах війни, поганий настрій і виснаженість відмічає більша частина навіть цілком цивільних українців, незалежно від сфери їхньої зайнятості та рівня залученості у воєнні дії.
Хворе та виснажене суспільство – не символ посвяти – це не здатний ні до скорботи, ні до віри осередок апатії, ангедонії та відстороненості.
Така спільнота не здатна ні реабілітувати найбільш постраждалих осіб, ні побудувати процвітаюче майбутнє, у якому належатиме жити наступним поколінням.
Часом нам усім важливо вміти «добрати» те, чого не вистачає, з різних джерел – це не завжди має (і може) бути одна і та сама людина чи місце. Саме тому, важливо підсилювати усі ті сфери життя, звідки приходить енергія, натхнення, стійкість.
Окрім кола найближчих, інвестувати в стосунки з колами друзів, колег, знайомих. За можливості – виходити з дому, подорожувати безпечними куточками України, за бажанням – відвідувати кіно чи кафе.
Це важливо не лише для того, аби могла функціонувати економіка, але й тому, що це дозволяє живим, задіяним у різних сферах людям, краще функціонувати на своїх ділянках.

Про те, як знизити рівень стресу, підвищити власну ефективність та покращити якість життя, говоримо з психологинею Оксаною Собко — волонтеркою лінії психологічної підтримки цивільних всеукраїнського кол-центру #ВАРТОЖИТИ.

4 основні чинники, що провокують психологічний стрес:

1. Відчуття втрати контролю (безпорадність)
2. Брак інформації про майбутнє
3. Відсутність (недостатність) спілкування, відпочинку та розваг
4. Переконаність, що далі буде тільки гірше.

* за описом Венді Сузукі – професорки, американської дослідниці мозку.
Якщо тобі вдасться знизити вплив цих 4-х чинників на своє життя – тобі буде під силу подолати стрес практично в будь-якій ситуації.
Звісно, нас може гнітити недоступність інформації про реальну картину на передовій, перспективи та плани командування. Обмеженість доступу до чутливих даних – одне з важливих правил будь-якої війни. Тим паче війни в добу, де інформація поширюється блискавично.
Але є те, що можна зробити тут і зараз, починаючи відсьогодні, аби знизити рівень стресу, підвищити власну ефективність та покращити якість життя за тих обставин, які вже склалися.
● конструктивна рутина
● «кучкування» з однодумцями
● здоровий спосіб життя
● належна увага до духовної сфери (релігій, практик, цінностей)
Усе це формує міцний фундамент, на якому конструкція може встояти навіть під час найсильнішого шторму.

Інша важлива умова збереження власної цілісності – баланс «брати-давати».
Даруючи власний час людині, ми неодмінно щось отримуємо поряд із нею – визнання, увагу, або, щонайменше – «відчуття виконаного обов’язку/призначення».
Ми обираємо роботу, віддаючи свою експертизу і час, аби отримати матеріальну вигоду або/і професійну самореалізацію.
Часом баланс порушується, і ти віддаєш більше, ніж маєш/хочеш віддавати, отримуючи в моменті незрівнянно менше.
Саме тоді ми можемо переживати екзистенційну спустошеність, що поволі переходить у вигорання.
«З порожнього глечика не наллєш» – каже народна мудрість.
Адже, аби продовжувати допомагати військовим, волонтерам, власній родині та дітям – ресурс повинен поновлюватися.
Кожен другий українець – волонтер у тій чи іншій мірі:● суть волонтерства – не перетягнути дефіцит з місця на місце і не замінити чийсь дефіцит на свій власний.● волонтерство – це про екологічне розподілення суспільного «надлишку», правильна його утилізація.● тому жертвуючи тому, хто цього потребує – важливо самому не ставати жертвою, яку саме час рятувати.● важливо залишатися чуйним до своїх нагальних потреб.● проси про допомогу, навіть якщо тобі «не гірше за всіх», а просто «погано».● приймай запропоновану допомогу, дозволяючи іншим віддавати тобі турботу.● відчуваючи брак енергії, зупинись і зорієнтуйся – де ти можеш підзарядити батарейку? Склади план. Перетвори самопідтримку на рутину.● приймай компліменти і подяки – приймай вголос. Присвоюй. Живися добром!
Ціль боротьби – перемога, а не праведне страждання. © Роман Кечур. Чим більше ти візьмеш з того, що доступне – тим більше ти зможеш віддати там, де це потрібно.

Якщо тобі важко відновити власний ресурс і впоратися зі стресом, дзвони на короткий номер 5522.
#ВАРТОЖИТИАнонімно та безкоштовно.