На жаль, частими є ситуації, коли жінка із дітьми, яка виїхала закордон заради безпеки, дізнається про те, що чоловік її зраджує. Чому так відбувається, і чи може відстань зруйнувати стосунки?
Говоримо про зраду з психологинею Світланою Теодорович — волонтеркою лінії психологічної підтримки військових та їхніх близьких всеукраїнського кол-центру #ВАРТОЖИТИ.

Ані війна, ані відстань не руйнують стосунки

Вони «оголюють» ті питання та проблеми, які назрівали у парі раніше.
Війна стає каталізатором складнощів у родині, які були і до.
Сказати, що у зраді винна війна – не зовсім справедливо.
Зрада відбувається лише тоді, коли у стосунках вже були певні непорозуміння, кризи. Відстань є лише лакмусом, умовою, яка робить більш імовірним факт зради, але не є причиною зради.
Зрада – це боляче, незалежно від того, чи були для неї якісь передумови.І цей факт варто приймати і переживати тільки так, як тобі «переживається». На фоні війни і відстані зрада дійсно може відчуватися більш гостро, бо ми у змінених обставинах, у зміненій реальності, а це може підсилювати переживання.

Коли нам зрадили, ми відчуваємо втрату

Ті стосунки, якими б вони не були, – закінчилися. Бути разом з цією людиною вже неможливо.
Окрім втрати стосунків, ми переживаємо і втрату себе – втрату своєї ролі у стосунках.
Переживання зради іде за класичними етапами проживання втрати:
· заперечення
· гнів
· торг
· депресія
· прийняття.
Кожен із цих етапів переживається не лінійно, а хаотично: сьогодні гнів, завтра заперечення, потім торг, прийняття, депресивний епізод, знову гнів.
Всі ці почуття є нормальними.

Як пережити зраду, якщо є дитина?

● З дитиною варто говорити.
Якщо дорослі не говорять, що відбувається, дитина все одно відчуває, зчитує сімейний «фон». Вона відчуває коливання, емоції, напругу між батьками, навіть якщо зараз ви на відстані.
У кожного віку своя «мова», і, враховуючи це, потрібно бути відвертими та щирими.
● Важливо повертати дитину до розуміння: «Попри те, що ми з твоїм батьком розлучаємося, я все одно залишаюся твоєю мамою, а він – твоїм батьком».
У дитини можуть підніматися різні почуття, бо діти схильні звинувачувати себе у рішенні батьків про розлучення.
● Дитині варто говорити: «Ні, ти не відповідальний за це, це наш дорослий вибір».
Світ дитини на тлі війни та переїзду стає не таким безпечним, тому новина про розлучення може сприйматися по-різному.
● Важливо повертати дитину до того, що «ти – дитина, ми – дорослі, і ми несемо відповідальність за наші стосунки, проте для тебе ми завжди будемо батьками».

Якщо ти важко переживаєш зраду коханої людини та потребуєш підтримки, дзвони на короткий номер 5522.
#ВАРТОЖИТИАнонімно та безкоштовно.