Відсутність мами для дітей – це складно і потребує багато зусиль, розмов для збереження та підтримання контакту зі сторони мами.
Про те, як зберегти цей контакт та попередити конфлікти говоримо з Тетяною Луцюк, психологинею лінії психологічної підтримки військових та їхніх близьких всеукраїнського кол-центру #ВАРТОЖИТИ. 

Якщо на час твоєї служби діти залишаються з твоїми батьками, потрібно вести діалог із батьками, заручитися їхньою підтримкою і допомогою, оскільки бабуся/дідусь мають фактично взяти на себе відповідальність та обов’язки з догляду і вихованню дітей, бути надійними посередниками між мамою та дітьми.
Дітям дуже важливо пояснити, чому ти маєш зараз служити, тимчасово залишити їх, бути далеко та рідко приїжджати додому.
Діти, в силу свого віку, егоцентричні. Усі проблеми – труднощі у родині, відсутність батьків, розлучення – діти зазвичай сприймають так, ніби це вони винні у цих обставинах, наче це вони зробили щось не так і тому «мама їде і залишає мене з бабусею/дідусем».
Звичайно, це не так. Тому важливо підібрати правильні слова, інтонацію, які діти зможуть сприйняти відповідно до свого віку.
Таку ж розмову про причини та мотиви служби у війську проведи із твоїми батьками.
Для запобіганню конфліктам у майбутньому важливо проговорити:● правила та заборони, які існують у родині● розпорядок дня дітей● коло їх інтересів та можливі особливості.
Таким чином, з від’їздом мами збережеться (наскільки це можливо) звичний перебіг життя дітей, рутина.
Для попередження конфліктів із бабусею/дідусем, можна залучити дітей до спільного обговорення змін певних правил, нових обов’язків (якщо вік дітей дозволяє це зробити).
Після від’їзду мами на службу, діти можуть проявляти різні почуття та емоції:● пишатися● злитися● сумувати● плакати● може знизитися успішність у школі та погіршитися поведінка.
Важливо пояснити твоїм батькам, що усі почуття та емоції, які відчувають діти, — нормальні та природні у цих обставинах.
Вони мають з розумінням ставитися до змін психоемоційного стану онуків – не сердитися, не забороняти їм плакати чи сумувати, а бути поряд і підтримувати їх.
Можна наперед домовитися про регулярність зв’язку.
Важливо попереджати твоїх батьків та дітей (коли це можна передбачити) про дні, коли з мамою може не бути зв’язку.
Це допоможе знизити тривожність від очікування.
Для зміцнення зв’язку допомагає дотримання звичних традицій.
Наприклад: якщо є традиція їсти млинці у вихідний день, їх може готувати бабуся для дітей, а мама у цей час питиме каву з ними по відео. Мама, діти та бабуся/дідусь можуть надсилати один одному подарунки, малюнки, книги, листи тощо.
Варто розуміти, що зовсім конфліктів у житті уникнути неможливо та варто навчитись обговорювати ситуації, що виникають.
Якщо емоції на піку інтенсивності, дайте собі, батькам чи дітям час, щоб заспокоїтись і пізніше поспілкуватися спокійно.
Якщо ти відчуваєш, що конфліктних ситуацій багато, і не знаєш, як з ними впоратися, – звертайся за психологічною допомогою, до фахівців у сфері психічного здоров’я – тобі допоможуть.
Важливо пам’ятати: тебе люблять і чекають.
І ти любиш і чекаєш зустрічі зі своїми рідними, і як тільки буде можливість повернутися до своєї сім’ї – ця зустріч неодмінно відбудеться!

Якщо у тебе виник конфлікт із дітьми чи батьками щодо виховання дітей, поки ти на війні, і тобі складно впоратися з цим психологічно, дзвони на короткий номер 5522.
#ВАРТОЖИТИАнонімно та безкоштовно.